Потери ВС РФ на войне в Украине

Group12

59080

Group122

2338

Vector

264

Vector (1)

4932

Vector (2)

15

Через війну українські сім’ї втратили зв’язок із родичами-військовими

На нашу електронну пошту надіслали лист, публікуємо анонімно:

«Мій брат пропав безвісти він воєнний. Вдома двоє дітей а про нього нічого не ізвесно. Ми ждемо хоть якоїсь весточки може сам прийде або позвонить хоть. До войни ми часто були в гостях общались жили дружно. Вони з женой і детками жили щасливо. Заробляли для деток старались обоє дуже. А як война началась то він пішов сам у воєнкомат бо не міг сидіти сложа руки. Казав шо должен захищать деток і нас і свою землю. Ми ніхто не казав слова протів. Но в душі я так переживала.

А сейчас його нема і не звонить ми не знаємо шо дальше робити. Стараємось думать про хороше шо він живий може десь лічиться і не має як позвонить. Хуже конешно но може і в в полон попав. Тільки би живий. Ми всюди написали вже і звонили поки тишина. По новостях бачили шо люди не можуть забрать тіла наших бо рускі стріляють. А як в плену то не кажуть офіциально нічого. Поки ми не даємо на них бумаги про плених.

Детки каждий день питають за папку і ждуть сильно. Ми тоже. Через цих рускіх у людей вся жизнь верх дном не знаєш за шо братись. Ми собі жили і біди не знали до войни хоть думали шо куча у всіх проблєм. А рускі одібрали в нас нашу жизнь спокойну а когось вбили покалічили. Ми не заслужили такого. За що? за те шо любимо свою страну? за те шо українці? Я боюсь представити все шо за це время зробили рускі. Скільки деток вони убили? це жуть.

Но ми ждемо брата і детки ждуть папку. Я просю Бога шоб помилував нас і вберіг. Но тільки наша победа принесе мир….»

Поделиться: